Конспект уроку образотворчого мистецтвав 6 класі на тему "Образ в портреті"

Тема. Образ у портреті. «Українкою я народилася»

Мета: удосконалювати знання про портретний жанр, про види портретів за характером зображення, вплив композиції,  ракурсу на портретне зображення людини; вивчати зразки світового та національного мистецтва з творчим переосмисленням і використанням власного досвіду в практичній творчій діяльності учнів,розвивати спостережливість, емоційне сприйняття в розкритті «образу» в портреті, формувати відчуття характеру і настрою у портреті,  сприяти розвитку чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу,  виховувати національно-патріотичні почуття.

Обладнання та матеріали: таблиці з пропорціями зображення обличчя людини,  репродукції картин І. Рєпіна «Автопортрет»,  А.Дюрера «Автопртрет», Т.Шевченка «Автопортрет», М. Ярошенка «Циганка»,    К.Брюллова  «Портрет Самойлової з донькою»,  М.Врубеля «Дівчинка на фоні перського килима», І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Українка»

Очікуваний результат: портрет української дівчини в графічний техніці з індивідуальним пошуком предметів та речей, які роблять образ виразнішим.

ХІД УРОКУ

І. Загальнокорекційний етап

1.Організаційний момент.

Сьогодні я вас знову запрошую в світ Образотворчого мистецтва , де ми працюватимемо разом і звичайно розраховую на вашу підтримку та допомогу. Кожному з вас хочу побажати на цьому уроці бути

У – успішним

С – самовпевненим

П – працьовитим

 І – інформованим

Х – хоробрим

У – уважним            Тобто я вам бажаю Успіху!

2. Актуалізація опорних знань.

Без слів не можна вірша написати,

Без нот не можна музики заграти,

 А у художника є мова –

Це мова фарб, це гамма різнокольорова.

Живе своїм життям картина в рамі.

Сумує мовчки, мовчки веселиться.

Художника невтомними руками,

 Його душею створена жар-птиця.

 Нам треба тільки добре придивитись,

 Нам треба його задум розпізнати:

Чим захотів художник поділитись

І що хотів нам мовчки розказати.

     В енциклопедії написано, що мистецтво – це відображення реальної дійсності в художніх образах. Залежно від того, що намалював художник, розрізнять жанри: побутовий, історичний, анімалістичний, батальний, пейзаж, портрет, натюрморт. Ми продовжимо знайомитися з портретним жанром в мистецтві. Тож погляньте на екран.

-Чим відрізняються ці твори мистецтва?(належать до різних видів ОМ)

-Що спільного в цих творах мистецтва? (всі належать до портретного жанру)     

ІІ. Повідомлення теми і мети та завдань уроку. Тож сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з портретним жанром в ОМ, навчимося розрізняти види портретів за характером зображення, ознайомимося із творчістю Іллі Юхимовича Рєпіна- художника-портретиста,спробуємо створити власний  образ українки в портреті,  підібравши ті предмети та речі, які допоможуть зробити образ виразнішим.

ІІІ. Підготовча (пропедевтична) частина.
1.    Вступна бесіда про види портретів за характером зображення.

        Портрет –один із найскладніших, але в той же час один із найпопулярніших жанрів в образотворчому мистецтві.

  Художник не просто повинен відтворити риси моделі, а й розкрити її внутрішній світ, передати характер, підкреслити соціальний стан, ознаки часу, в якому вона жила. Зазвичай художник розміщує модель в інтер’єрі та додає певні предмети або речі, що увиразнюють образ.

За характером зображення виділяють портрети парадні та камерні.

        Поміркуймо разом. На репродукціях представлені парадні й камерні портрети. Чим вони відрізняються? Можливо, відповідь  у самих назвах?

  На парадному портреті моделі зображуються на повний зріст, у святковому вбранні, інколи з атрибутами влади. (Зразками : портрет  К.Брюллов «Портрет Самойлової з донькою»),  Парадні портрети зазвичай великого розміру, а тому краще сприймаються з певної відстані.

Повна протилежність парадному — камерний портрет (М.Врубель «Дівчинка на фоні перського килима»)

 Сама назва говорить про те, що він призначений не для парадних залів, а для невеликих кімнат (слово «камера» в перекладі з латинської означає «кімната»). Камерний портрет знайомить нас із внутрішнім світом часто невідомої людини. Поза моделі невимушена. Створюється враження, що людина й не підозрює, що її малюють.

        А чи може камерний портрет бути великих розмірів?

        З якої відстані можна розгледіти блиск оксамитових чорних очей дівчинки, її бліде обличчя, мерехтіння перлів, кольори килима, квітку в руці ? (М.Врубель, Дівчинка на фоні перського килима)

   Ми з’ясували, що портрети бувають парадні і камерні, персональні та парні (групові). А тепер спробуємо зробити аналіз портрету.

2. Закріплення вивченого. Аналіз портрету (Портрет подружжя Ендрус)

(Живописний, парадний, парний сімейний портрет  чоловіка і жінки. Портрет в повний ріст, чоловік зображений стоячи, а жінка – сидячи на лавці. Лице чоловіка зображенне у «анфас», а жінки – «три четверті». Атрибути: рушниця, військова «триуголка», собака.)

3. Розповідь вчителя про автопортрет.

Окремим видом портрета є автопортрет - зображення художником самого себе. При цьому він старається  ніби оцінити свою особистість, передати своє ставлення до навколишнього світу, до життя загалом. Здається, ніби художники дивляться в очі нам, глядачам, але кожен по-своєму. Наприклад, німецький художник Альбрехт Дюрер з глибини ХУ століття дивиться трохи зверхньо і ніби наче з презирством. Тарас Шевченко з ХІХ століття з тривогою та болем.  Таким чином, художники розповідають не лише про себе, а й про епоху, в якій живуть. А це автопортрет Іллі Юхимович Рєпіна, саме з його творчістю ми познайомимося сьогодні на уроці.

4.    Розповідь вчителя, що підводить учнів до розуміння нового матеріалу.

Мистецтво портрета налічує кілька тисячоліть. І тільки  в середині XIX ст.в портретному  жанрі одне з головних місць посів особливий вид портрета — портрет-тип. Людину зображували у всій психологічній складності, як за її роллю в суспільстві, так і в поєднанні індивідуальних і типових рис. Найбільші досягнення у створенні портретів-типів належать І. Рєпіну, 170-річчя якого в цьому році відзначала вся мистецька спільнота. Він знаходив у своїх моделях неповторно-конкретні, лише їм властиві пози, жести, вирази обличчя й за допомогою цього передавав духовні риси особистості, її соціальну характеристику.

Ілля Юхимович Рєпін — російський художник з українським корінням. Народився у Чугуєві на Харківщині, хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. Пізніше навчався в Петербурзькій малювальній школі, а потім у Петербурзькій Академії Мистецтв, Італії, Франції.

    З 1893 року Ілля Рєпін був академіком, професором Петербурзької Академії Мистецтв (до 1907 року); членом товариства Передвижників (з 1878 року) і мистецької групи «Мир искусства» (з 1890 року). 

   Найвідоміші твори Ілля Рєпіна на українські теми — це: «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Вечорниці», «Гайдамака», «Чорноморська вольниця» «Гопак» (1930, не закінчений).  

      Ілля Рєпін створив численні портрети діячів російської культури, а з

українців серед інших: С. Любицької, М. Мурашка (1877р.), В.Тарновського (1880 р., «Гетьман») і С. Тарновської, Т. Шевченка (1888р.), Д. Багалія (1906 р.); чотири ескізи проекту пам'ятника Шевченкові у Києві (на конкурс 1910 — 1914 рр.). Також Рєпін робив ілюстрації до творів М. Гоголя «Тарас Бульба» і «Сорочинський ярмарок» (1872 —1882рр.), книги Д. Яворницького «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу» (1887р).

   Цікаво, що картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І.Рєпін писав 12 років. Основою для неї був відомий лист запорожців до турецького султана Магомета IV, який пропонував козакам перейти під його владу. 

    Ілля Юхимович, уявивши цю феєричну сцену, сміх від солоних козацьких висловів, відразу ж зробив олівцевий нарис, що згодом став своєрідним фундаментом для майбутнього шедевра.

Тема Запорізької Січі і воїнства все більше захоплювала Іллю Юхимовича, але художник поступово переконався, що для повноти втілення задуму картини необхідно їхати на Запоріжжя, аби зібрати необхідний матеріал.    Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» була написана в 1891 році. Сьогодні вона відома всьому світу. Вільний козачий дух, гумор запорожців Ілля Юхимович зумів відшукати в своїх сучасниках, а портретні деталі – у найнесподіваніших людей, що оточували його.

    Головною діючою особою картини є писар. Але мало кому відомо, що позував для цієї фігури український історик Дмитро Яворницький, автор відомої «Історії запорізьких козаків». Над писарем схилився прославлений січовий отаман Іван Сірко. Сучасники впізнавали у ньому популярного в ті роки генерала Драгомирова.

    За спиною Сірка – щербатий одноокий козак Голота. Цікава історія цього прототипу. Одного разу Рєпін переправлявся через Дніпро на поромі. Тут же був і поміщик Тарновський, який сидів у бричці. Ілля Юхимович звернув увагу на колоритний образ кучера Нікішки. Художник швидко розгорнув свій альбом і зробив олівцевий нарис. Таким чином, в одній дружній кампанії на полотні зібралися генерал, учений і кучер.

   Січовики. Вони перед нами в усій своїй красі та завзятості. В цьому такому різному гурті немає байдужих, усі захоплені написанням відповіді турецькому султану Мухаммеду IV. Отже, на картині Рєпіна зображено бойове та дружне товариство людей простих, безмежно хоробрих, сильних і жартівливих.

5.    Повторення попереднього матеріалу, що встановлює в учнів систему зв’язків з новим матеріалом.

Отже, краса людського обличчя визначається  правильним співвідношенням різних частин обличчя. Співвідношення окремих частин до цілого називається пропорцією. Порушення в пропорціях обличчя викликають у нас відразу, огиду. Щоб намалювати портрет, потрібно згадати загальні пропорції обличчя людини
 Очі, ніс, рот, брови, лоб, вуха, волосся знаходяться кожен на своєму визначеному місці. Вони відрізняються лише формою та кольором.

Існує певна «середня» схема пропорцій людського обличчя. Виявляється, що горизонтальна лінія – вісь очей – проходить точно по середині загальної висоти обличчя. Хоча спочатку може здатися, що нижня частина, де знаходяться ніс, рот і підборіддя, займає значно більше місця, ніж верхня. Так здається тому, що нижня половина обличчя більше насичена деталями, ніж верхня, де розміщені тільки лоб і тім’я.

Перейдемо до розміщення інших деталей обличчя. Якщо всю висоту голови прийняти за одиницю, то виявиться, що тім’я займе 1/7 частину цієї величини; лоб, ніс і відстань від  носа до нижньої точки підборіддя – по 2/7. Лінія рота розташовується приблизно на 1/3 цієї відстані. Ця величина – 1/7 висоти голови – виявляється модулем і для ширини голови. Вона вкладається по ширині 5 разів. Відстань між очима, довжина очей, відстань від крайніх точок очей до скронь, відстань між крайніми точками крил носа – все дорівнює цій величині. Кінчики рота (якщо людина не посміхається і дивиться прямо) знаходяться якраз навпроти зіниць. Верхня частина вух розташовується зазвичай на рівні надбрівних дуг, нижня – на рівні кінчика носа.

6. Запитання на повторення та закріплення матеріалу:

·        Якщо ми приймемо за одиницю довжину ока, скільки разів вона вкладеться у висоту обличчя? – 7.

·        У ширину обличчя? – 5.

·        У висоту лоба, носа? – 2.

·        Де розташовується лінія очей? – По середині.

·        - На скільки рівних частин ділиться відстань від лінії підборіддя до лінії росту волосся? (3.)

·        - Чому дорівнює відстань між очима? (Ширині одного ока.)

·        - Що дорівнює відстані однієі зіниці до іншоі? (Ширина губ.)

·        - Що розташоване між лінією брів і лінією підстави носа? (Вуха.)

·        - Що розташоване на лінії, що поділяє навпіл відстань від підборіддя до підстави носа? (Нижня губа.)

7.    Перегляд відеоролика з метою спостереженням за образами українок в живопису та фотографії, прослуховування пісні «Українкою я народилася»

-Сьогодні ми з вами спробуємо створити образ українки у портреті. Щоб це вам було зробити легше, я пропоную вам переглянути відеоряд. (ролик з піснею «Українкою я народилася») .

-Які ознаки зовнішності, вбрання  українки можна передати на портреті? (довга коса, вінок, вишиванка)

-Які предмети та речі можна додати до портрету українки, щоб її образ зробити більш виразним? (Можна намалювати з букетом квітів, на фоні квітів, з глечиком молока чи українським рушником тощо)

8.Портрет в літературі.

-Пропоную послухати вірш, в якому створено  образ української дівчини, жінки за допомогою метафор та порівнянь.

З якої квітки ти пила росу? 
Які струмочки в коси ти вплітала,
Що, на твою задивлені красу,
Вітри весняні в небі затихали?
В очах твоїх — всі зоряні світи....
А в усмішці — промінчики любові. 
Неторкано-пречиста, світла ти,
Немов на квітах роси світанкові.

ІУ. ОСНОВНИЙ ЕТАП.

1.Пояснення нового матеріалу та послідовності виконання роботи..

Щоб створити портрет-образ української дівчини нам потрібно перш за все з’ясувати для себе, в якому ракурсі будемо малювати : в профіль, анфас, чи з повортом голови на три четверті.

Далі послідовність виконання роботи наступна:

1.     Малюємо ескіз портрету, звертаючи увагу на характерні ознаки обличчя, його частини.

2.     На папері олівцем позначаємо обриси обличчя, постаті, визначивши заздалегідь, що буде доповнювати портрет: інтер’єр, окремі предмети, краєвид або просто кольорове тло.

3.     Промальовуємо риси обличчя, особливої уваги надаючи виразу очей або деталям, що увиразнюють образ і створюють певний настрій.

4.     Добираємо кольорову гаму з урахуванням кольору тла, головних акцентів у одязі.

2.Педагогічний малюнок.

3.Практична діяльністьучнів. Перш ніж ви почнете практичну роботу, я хочу нагадати вам слова  відомого французького художника Ежена Делакруа: «Найперша цінність кожної картини –бути святом для очей». Бажаю, щоб ваші роботи стали сьогодні святом для наших очей, викликали тільки   приємні емоції.

У. ЗАКЛЮЧНИЙ  ЕТАП  УРОКУ.

1.    Аналіз (обговорення) робіт учнів.

2 .  Підведення підсумків уроку.

2.1.Побудова асоціативного куща «Портрет» (за короткий проміжок часу учні пригадують та сформульовують засвоєні на уроці знання з теми «Портрет». Дані відповіді у формі коротких тез записуються на дошці навколо розглянутого поняття. Результатом є схема –висновок  теоретичного матеріалу з теми  «Портрет»)

Можливі відповіді-частини асоціативного куща:

-Зображення людини або групи людей

-Жанр образотворчого мистецтва

-Може бути графічним, живописним, скульптурним

-парадні і камерні,

-персональні та парні (групові)

-автопортрет

-Передає внутрішній стан, настрій людини, відображає особливості епохи

-Найбільші досягнення у створенні портретів-типів належать І. Рєпіну.

2.2.Метод «Мікрофон»

- Чи цікаво було вам відчути себе у ролі портретиста?

-Чи довідались ви про щось нове?

- Що особливо вразило вас на уроці?

-Чи подобається вам ваша робота?

3.    Пояснення домашнього завдання.До наступного уроку ознайомтеся з автопортретами художників . Якби вам довелося малювати автопортрет , то як би ви себе намалювали. Придумайте для свого автопортрету образ, який вам найбільше до душі (Принцеси, Попелюшки, царівни, футболіста, русалки тощо)

4.    Приведення в порядок робочого місця

Використані інтернет-ресурси

http://www.teacherjournal.com.ua/

http://dmitrovkaschool.nethouse.ua/

http://www.studynotes.com.ua/

       http://osvita.ua/                          

http://novoivanivska.ucoz.ua/